За яких підстав можливе звільнення працівника під час карантину?

Дуже багато працівників у період карантину під тиском роботодавця вимушені звільнятися. Але,  якщо працівник не має бажання звільнятись, він не  повинен за будь-яких умов писати заяву на звільнення.

Норми Кодексу законів про працю України не дають права роботодавцю звільняти працівників через введення карантину або обмежувальні заходи. Ніяких змін щодо звільнення працівників на період здійснення карантинних заходів, спрямованих на запобіганняпоширенню коронавірусу, не вносилося.

Законні підстави для звільнення

Однак, якщо роботодавець і працівник згодні, то трудовий договір у будь-який час  може бути припинений або розірваний за власним бажанням працівника з таких підстав, зокрема:

• угода сторін;
• закінчення строку дії трудового договору;
• призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи та посада;
• розірвання трудового договору з ініціативи працівника;
• розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу;
• розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;
• переведення працівника за його згодою на інше підприємство або перехід на виборну посаду;
• відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці;
• набрання законної сили вироком суду, що виключає можливість продовження роботи;
• підстави, передбачені контрактом та іншими законами.

Тобто, якщо якась із вищенаведених підстав виникла у період карантину, звільнення працівника буде законним, а роботодавець не буде нести жодної відповідальності за таке звільнення.

За незаконне звільнення - відповідальність

До роботодавців, які незаконно звільняють працівників з особистих мотивів, установлено відповідальність:

- штраф у розмірі від 2 000 до 3 000 нмдг (від 34 000 до 51 000 грн) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років (ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України, далі - ККУ).

- штраф у розмірі від 3 000 до 5 000 нмдг (від 51 000 до 85 000 грн) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців – за ті самі повторні дії або дії щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю (ч. 2 ст. 172 ККУ).

Також до роботодавця можуть бути застосовані норми ст. 173 ККУ: порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності шляхом обману чи зловживання довірою або примусом карається штрафом у розмірі до 50 нмдг (до 850 грн), або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 2 років.

Тому, за звільнення працівників у період карантинних заходів або спонукання працівників до написання заяв на звільнення шляхом тиску на них, роботодавцю загрожує накладення штрафних санкцій чи інші види відповідальності.

Про це нагадало Управління Держпраці у Полтавській області.

Читайте у Блозі бухгалтера, у розділі Інформер програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі:

- Уряд рекомендує не звільняти працівників під час карантину;

- Як організувати роботу та не порушити трудове законодавство під час карантину – від Держпраці;

- Гнучкий режим роботи та надомна праця – у Законопроєкті № 3275 (Закон № 540).