вгору
07.10.2024
Члени сімей військовослужбовців мають додаткові гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі – Закон № 2011):
1. На працевлаштування і збереження місця роботи.
Члени сімей військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу мають переважне право при прийнятті на роботу і на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників, а також на першочергове направлення для професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки з відривом від виробництва та на виплату на період навчання середньої заробітної плати (п. 1 ст. 18 Закону № 2011).
До відома! За цією нормою закріплено саме переважне право члена сім’ї військовослужбовця на зайняття вакантної посади при прийнятті на роботу, встановлено обов’язок роботодавця щодо працевлаштування. Це означає, що при наявності вакантної посади серед претендентів на вакансію, за інших рівних умов, роботодавець має надати перевагу саме члену сім’ї військовослужбовця.
2. На виплату грошової допомоги.
Дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, виплачується за місцем роботи грошова допомога в розмірі середньомісячної зарплати при розірванні ними трудового договору у зв’язку з переведенням чоловіка (дружини) на службу в іншу місцевість (п. 2 ст. 18 Закону № 2011).
3. На оплату тимчасової непрацездатності у розмірі 100% незалежно від страхового стажу.
При тимчасовій втраті працездатності листки непрацездатності оплачуються дружинам (чоловікам) військовослужбовців у розмірі 100% середньомісячної заробітної плати незалежно від страхового стажу (п. 2 ст. 18 Закону № 2011).
4. На зарахування до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, періоду проживання разом з чоловіком (дружиною).
Дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, зараховується період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років (п. 3 ст. 18 Закону № 2011).
Згідно з п. 5 ст. 18 Закону № 2011 місцеві ради:
Вдова (вдівець), батьки загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік), у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти – особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, мають право на пільги, передбачені цим Законом (п. 6 ст. 18 Закону № 2011).
Кабінетом Міністрів України, місцевими радами, підприємствами, установами, організаціями можуть встановлюватися й інші пільги та гарантії соціального захисту сімей військовослужбовців.
Про це повідомило Східне міжрегіональне управління Держпраці.