Які нововведення передбачені Законом № 786 в оподаткуванні податком на прибуток підприємства?

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» від 14.07.2020 р. № 786 (далі – Закон №786) передбачає не лише зміни в функціонуванні електронного кабінету та спрощення роботи ФОП, але й удосконалює адміністрування податків.

1. Які уточнення передбачені щодо визначення доходу з джерелом його походження з України та оподаткування?

Поняття «доходи з джерелом їх походження з України» – доповнено новим п. «і» пп. 14.1.54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яким визначено, що до переліку доходів з джерелом їх походження з України включено прибутки нерезидентів від відчуження акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи – резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалася за рахунок нерухомого майна, що розташовано в Україні та належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою – резидентом України на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.

Нагадаємо, що з 08.08.2020 р. Закон №786 набрав чинності.

Крім того, Законом України від 16.01.2020р. № 466 (далі - Закон № 466) також доповнено п. 14.1.54 ПКУ іншим пп. «и», завдяки чому до переліку доходів з джерелом їх походження з України було включено прибутки від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), які відповідають таким умовам:

1) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та

2) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.

Тобто, завдяки доповненням, внесеним Законом № 786, визначення доходу з джерелом походження з України охоплює всі випадки продажу або іншого відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в українській юридичній особі, як тих, що перебувають у опосередкованому, так і тих, що перебувають у прямому володінні нерезидента.

В той же час, слід розуміти, що йдеться про продаж корпоративних прав не в будь-якій юридичній особі, якою володіє нерезидент, а лише в тій компанії, капітал якої формується за рахунок нерухомого майна, що розташоване в Україні та належить такій українській юридичній особі чи використовується нею на певних умовах. Право України стягувати податки з такого джерела відповідає моделі угод про уникнення подвійного оподаткування. Раніше ця можливість не була прямо підкріплена локальним законодавством, тому і правової визначеності у сплаті таких податків не було. Тепер цю неузгодженість виправлено.

ПКУ передбачено, що вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав та нерухомого майна (для цілей, що відповідають абз. пп. "и" та "і" п. 14.1.54 ПКУ) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.

Необхідно відмітити, що пп. "и" та "і" підпункту 14.1.54 ПКУ, фактично охоплюють всі ті об’єкти оподаткуванням податком на доходи нерезидентів, які Законом № 466 були включені до пп. "е" п. 141.4.1 ПКУ. Тому, Законом № 786 також внесено уточнення щодо випадку прямого володіння правами в українській юридичній особі.

Крім того, Законом № 786 врегульовано ще одну неузгодженість у частині сплати податку на доходи нерезидентів. Після змін, внесених Законом № 466, п. 141.4.1 ПКУ містив два схожих абзаци щодо безпосереднього механізму сплати цього податку, один з яких було вилучено. Тож, відповідно до абз. 8 пп. 141.4.1 ПКУ, який залишився, – у разі якщо нерезидент набуває право власності на інвестиційний актив, визначений абз. 3-6 пп. "е" п. 141.4.1 ПКУ, у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні відповідно до норм цього пункту, нерезидент, який набуває право власності, зобов’язаний утримати податок з прибутку від відчуження інвестиційного активу, виплаченого на користь іншого нерезидента, за ставкою в розмірі 15% та за його рахунок, задекларувати та перераховувати до бюджету України податок під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь яких здійснюється виплата, що набрали чинності.

Довідково: Відповідно до абз. 3 – 6 пп. "е" п. 141.4.1 ПКУ (з урахуванням змін, внесених Законом № 786) доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України для цілей цього пункту, є прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:

• акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. "а" п. 141.4.11 ПКУ, що відповідають таким умовам:

а) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та

б) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору;

• акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі - резиденту України або використовується такою юридичною особою - резидентом України на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.

Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав та нерухомого майна визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.

2. Чи потрібно сплачувати авансові внески з податку на прибуток при оподаткуванні «Конструктивних дивідендів»?

Законом № 786 уточнено порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів (п. 57.1-1.7 ПКУ) та чітко визначено, що авансові внески не справляються та не нараховуються на суми операцій, які прирівнюються до дивідендів (так званих – «конструктивних дивідендів»).

Нагадаємо, що починаючи з 1 січня 2021 року (з урахуванням вимог Закону №466), для цілей оподаткування до дивідендів будуть прирівнюватися:

• суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента (пп. «а», «в», «г» п. 39.2.1.1 ПКУ), у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
• вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, з урахуванням вимог пп. «а», «в», «г» п. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";
• сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в пп. «а», «в», «г» п. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки";
• виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юрособою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юрособою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юрособою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

3. Які зміни передбачені в оподаткуванні процентів за борговими зобов’язаннями?

Законом № 786 внесено зміни до п. 53 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, якими уточнено, що правила обліку процентів за борговими зобов’язаннями, які визначені абз. 1 п. 140.2 ПКУ (правила тонкої капіталізації), застосовуються з 1 січня 2021 року до всіх кредитів, позик та інших боргових зобов'язань, що виникли за операціями з нерезидентами та які обліковуються на балансі платника податків станом на 1 січня 2021 року.

Довідково: З 1 січня 2021 року абз. 1 п. 140.2 ПКУ матиме таку редакцію (з урахуванням змін, внесених Законом № 466):

«Для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених п. 140.1 ПКУ, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію) понад 30% суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду».

Про це зазначили подаківці в Інформаційному листі № 16 опублікованому на сайті ДПСУ.

Більше новин читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.