вгору

Нова концепція відповідальності – у Законі № 466

Із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX запроваджується нова концепція відповідальності. Вона стосується як відповідальності платників податків, так і контролюючих органів.

Що включає нова концепція відповідальності?

1. Обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення.

Так, діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У свою чергу, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в т.ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ (нова редакція п. 109.1 ПКУ).

При цьому необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення ДПС вини особи у визначених п. 109.3 ПКУ випадках.

2. Притягнення до фінвідповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення – за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень (п. 112.1 ПКУ), відповідальність за які настає незалежно від наявності вини, таких як:

  • відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди ДПС; неподання у строки документів для взяття на облік;
  • здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків банком або іншою фінустановою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу;
  • неповідомлення ФОПами про свій статус банку при відкритті рахунку тощо.

3. Визначено обставини, які пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення. До таких пом’якшувальних обставин належать (нова ст. 112-1 ПКУ):

  • вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
  • вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
  • самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених ст. ст. 123 та 125-1 ПКУ);
  • інші обставини, не передбачені цією статтею ПКУ, які, на думку контролюючого органу, пом’якшують відповідальність платника податку.

4. Визначено додаткові обставини, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено; внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів (п. 112.8 ПКУ).

5. Зменшено розмір штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50% за наявності хоча б однієї обставини, що пом'якшує відповідальність. Це передбачено п.113.6 ПКУ.

6. Відповідальність за вчинення податкових правопорушень контролюючими органами застосовується незалежно від наявності вини (п. 109.4 ПКУ).

7. Визначено фіксований розмір компенсації за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів. Це 1 МЗП, встановлена станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності (абзац другий п. 114.2 ПКУ). Для отримання такої компенсації платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів. Це може бути прийняття незаконного рішення, що призвело до втрати особою статусу платника податку; невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, перешкоджання звільненню майна особи з-під режиму тимчасово затримання.

8. Визначено перелік видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, яка може бути відшкодована. Така шкода може включати (п. 114.3 ПКУ):

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна платника податків, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо);

документально підтверджені витрати, пов’язані з адміністративним та/або судовим оскарженням (крім сум, що підлягають відшкодуванню в порядку розподілу судових витрат згідно із процесуальним законодавством) незаконних (протиправних) рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (юридичний супровід, не пов’язаний із захистом, наданим адвокатом, відрядження працівників або представників платника податку, залучення експертів, отримання необхідних доказів, виготовлення копій документів тощо).  Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 МЗП, встановленої на 1 січня календарного року, в якому приймається відповідне судове рішення або рішення іншого органу, у передбачених законом випадках.

Крім того, Законом № 466 скасовуються деякі штрафи, запроваджуються нові та збільшуються існуючі штрафи, зокрема (див. Таблицю):

Таблиця

Скасовано штрафи

Збільшено штрафи

 у 2 рази

Запроваджено нові штрафи

1. до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування ДРФО – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);

2. у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в т. ч. протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 119.3 ПКУ).

за окремі порушення в адмініструванні податків (ст. ст. 117, 118, 119, 119-1, п. 120.1, п. 121.1 ПКУ та ін.):

1. за порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах – до 2040 грн;

2. строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків – до 680 грн;

3. порядку подання інформації про фізосіб – платників податків – до 2040 грн;

4. порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості (новий штраф) – до 1360 грн та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів – до 4080 грн.

1. для кожної несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної (далі – ПН) для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою та ін. – у розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн (п. 120-1.1 ПКУ);

2. для кожної ПН, яка не зареєстрована для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою – у розмірі 5% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн (п. 120-1.2 ПКУ);

3. за неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії – у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (далі – пмпо) за кожний такий факт (більше 210 200 грн), несвоєчасне подання цього звіту – 50 пмпо за кожний такий факт (більше 105 100 грн) (п. 120.7 ПКУ);

4. за неподання або подання не в повному обсязі контролюючої особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо контрольованої іноземної компанії на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 39-2 ПКУ – штраф в розмірі 3% від суми доходу контрольованої іноземної компанії, щодо яких не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 1000 пмпо, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

5. за неподання звіту про контрольовані іноземні компанії протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати відповідних фінансових санкцій (штрафів) – штраф в розмірі 5 пмпо, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані іноземні компанії, але не більше 300 пмпо, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток, ПДВ, єдиним податком у зв’язку із набранням чинності Законом № 466 – читайте у Блозі бухгалтера, в розділі Інформер програми M.E.Doc, а також на Telegram-каналі.