вгору

Новації щодо обліку платників податків, відповідальності

ДПС оприлюднила Інформаційний лист №2/2023. Про це ми писали тут.

В даному матеріалі продовжуємо інформувати бухгалтерську спільноту стосовно змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» від 12.01.2023 р. № 2888-ІХ (далі - Закон 2888).

Розглянуто питання, що стосуються:

Змін щодо обліку платників податків та відповідальності.

  1. На кого покладається обов’язок повідомлення контролюючих органів про відкриття/закриття рахунків платників? 

Після набрання чинності змін, внесених Законом № 2888, обов’язок надсилати до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків виникає не лише у банків та інших фінансових установ, а і у небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей (п. 69.2 ПКУ). 

Емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця. 

Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів затверджений наказом Мінфіну від 18.08.2015 р. № 721.

  1. Яка передбачена відповідальність для небанківських надавачів платіжних послуг, емітентами електронних грошей у разі не повідомлення контролюючого органу про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків? 

Відповідальність за неподання небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей відповідним контролюючим органам в установлений ст. 69 ПКУ строк повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків встановлена п. 118.1 ПКУ та передбачає накладення штрафу у розмірі 680 грн за кожний випадок неподання або затримки. 

Крім того, встановлюється відповідальність за здійснення видаткових операцій за електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах (накладення штрафу на небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей в розмірі 10% суми всіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 1700 грн), (п. 118.2 ПКУ). 

  1. Чи необхідно фізичним особам ‒ підприємцям повідомляти небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей, у яких такі особи відкривають рахунки/ електронні гаманці, про свій статус? 

Фізособи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані повідомляти про свій статус банки, інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, в яких такі особи відкривають рахунки/електронні гаманці (п. 69.7 ПКУ). 

Неповідомлення фізичними особами - підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг/емітенту електронних грошей при відкритті рахунку/електронного гаманця тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожний випадок неповідомлення (п. 118.3 ПКУ). 

  1. Чи необхідно небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей направляти до контролюючих органів повідомлення про рахунки/електронні гаманці, відкриті/ закриті до набрання чинності закону № 2888?

Небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані подати до контролюючих органів повідомлення про відкриття щодо рахунків/електронних гаманців, не закритих на день набрання чинності Законом № 2888 і відкритих платникам податків, визначеним п. 69.1 ПКУ (пп. 69.32 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ). 

Такі повідомлення мають бути подані протягом одного місяця з дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. 

  1. Яка відповідальність передбачена за порушення строку зарахування податків до бюджетів з вини небанківського надавача платіжних послуг, екваєра, емітентам електронних грошей? 

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів з небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує штрафи в розмірах, установлених п. 124.1 ПКУ (п. 124.4 ПКУ). 

Розмір штрафів: 

  • при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу; 
  • при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу. 

Крім того, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні послуги», з вини небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати (п. 129.6 ПКУ). 

Платнику податків не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, зокрема, за вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей (пп. 129.9.4 ПКУ). 

Зміни щодо повноважень контролюючих органів стосовно зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, арешту та стягнення коштів. 

Законом № 2888 були удосконалені положення ПКУ, що стосуються окремих функцій та прав контролюючих органів, а також здійснення контролюючими органами передбачених ПКУ повноважень щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платників, арешту коштів, стягнення коштів (пп. 19-1.1.21, пп. 20.1.31 – 20.1.34, абз. 2 п. 87.1, п. 89.4, абз. другий-третій пп. 94.6.2, п. 94.12, абз. перший п. 95.3, абз. другий, четвертий п. 95.5, п. 101.4 ПКУ). 

Такі зміни нададуть можливість здійснювати

  • стягнення коштів платника з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, електронних гаманців в емітентів електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини; 
  • зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей; 
  • накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей. 

Отже, сфера дії таких положень ПКУ поширюється на платіжні операції з коштами, що перебувають на рахунках/електронних гаманцях, у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Більше корисних новин читайте в Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.