вгору
16.09.2022
Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) для роботодавців, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Ці норми встановлені п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція № 5).
Виплати, що мають індивідуальний характер належать до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До таких виплат належать (пп. 2.3.4 розд. 2 Інструкції № 5):
Отже, ЄСВ нараховується роботодавцем - підприємством на витрати, понесені ним у зв’язку з оплатою найманого житла працівникам.
Про це нагадали податківці ДПС у Дніпропетровській області.
Більше корисних новин читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.