Реєстрація розрахункової книжки: які є особливості?

У яких випадках можна застосовувати КОРО та РК?

Нагадуємо нашим читачам, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та розрахункової книжки (далі – РК) або із застосуванням зареєстрованого резервного РРО (рішення щодо застосування КОРО та РК у таких випадках має прийняти СГ заздалегідь, подаючи заяву за ф. № 1-РРО, ідентифікатор форми J/F13111405). Але ці КОРО та РК мають бути попередньо зареєстровані у ДПС.

Крім того, є окремий Перелік форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без РРО та/або ПРРО з використанням КОРО та РК, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО/ ПРРО є обов’язковим. Затверджені вони постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336. Нещодавно до цієї постанови були внесені зміни. Докладніше про це – читайте тут і тут.

Особливості реєстрації РК

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджено наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547 (далі – Порядок).

Відповідно до п. 1 гл. 1 розд. III Порядку реєстрація РК здійснюється в контролюючому органі за місцем реєстрації КОРО, тобто за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

При реєстрації РК присвоюється номер, який складається з фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої РК і літери «к». При реєстрації РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера РК додається літера «с».

Наприклад, для КОРО з номером ХХХХХХХХХХг номером другої РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, є ХХХХХХХХХХг/2кс, де проставлена через дріб цифра 2 є порядковим номером такої розрахункової книжки.

РК має бути зброшурована, складатися з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій та реєстраційної сторінки.Важливо, що серії та номери квитанцій одного виду, зареєстрованих окремим суб’єктом господарювання, не повинні повторюватися у межах розрядності серій та номерів. Це передбачено п. 2 гл. 1 розд. III Порядку.

Форму реєстраційної сторінки РК наведено в додатку 6 до Порядку.

РК повинна бути скріплена виробником з використанням машинного способу, який унеможливлює вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобу контролю.

Перед реєстрацією РК суб’єкт господарювання повинен забезпечити (п. 3 гл. 1 розд. III Порядку):

• заповнення на реєстраційній сторінці РК рядків, що містять найменування та податковий номер суб’єкта господарювання;
• відсутність у РК квитанцій із серіями та номерами, що повторюються, згідно з вимогами п. 2 гл. 1 розд. ІІІ Порядку;
• відповідне заповнення реєстраційної сторінки, яка може розміщатися на останньому аркуші разом з квитанціями.

На кожну РК, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю таким чином, щоб унеможливити розкріплення книжки без порушення цілісності засобу контролю.

Зверніть увагу! Реєстрація першої РК в ДПС відбувається одночасно з реєстрацією КОРО на окрему господарську одиницю або РРО, другої та наступних – на підставі заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за ф. № 1-КОРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО) (ідентифікатор J/F1311304) (додаток 3 до Порядку). Це визначено п. 4 гл. 1 розд. III Порядку. Датою реєстрації першої РК є дата реєстрації КОРО.

ДПС за наявності підстав для відмови, визначених у п. 9 гл. 1 розд. II Порядку, відмовляє в реєстрації РК та повідомляє про це СГ не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО. У разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО проводить реєстрацію РК шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

Після реєстрації СГ заповнює рядки реєстраційної сторінки РК (номер книжки, дата реєстрації, найменування контролюючого органу, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю), після чого РК вважається зареєстрованою. Кількість РК, що реєструються одночасно, не обмежується (п. 6 гл. 1 розд. ІІІ Порядку).

Перереєстрація РК здійснюється в порядку, визначеному п. 1 гл. 2 розд. II Порядку, у разі перереєстрації суб’єктом господарювання КОРО на окрему господарську одиницю або перереєстрації РРО.

Про це проінформувала ДПС.

Про зміни у формах реєстраційних заяв для застосування РРО, ПРРО, РК та КОРО та про те, чи потрібно КОРО для ПРРО, читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.