Щодо надання неоплачуваної відпустки понад щорічну відпустку протягом дії воєнного стану: лист Мінекономіки

Мінекономіки листом від 28.01.2024 р. № 4706-05/6893-09 надало роз’яснення щодо надання неоплачуваної щорічної відпустки протягом війни. 

Так, відповідно до абз. третього ч. першої ст. 12 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі – Закон № 2136), із урахуванням змін, внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань” від 22.11.2023 р. № 3494-IX (далі – Закон № 3494), у період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абз. першим цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження зарплати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження зарплати. 

Право, а не обов’язок роботодавця щодо обмеження надання відпусток 

Змінами передбачається право, а не обов’язок роботодавця обмежити надання працівнику у період дії воєнного стану будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абз. першим ч. першої ст. 12 Закону № 2136. Тому працівникам, які мають право на такі оплачувані відпустки, за рішенням роботодавця ці відпустки можуть бути надані у період воєнного стану. 

До відома! У разі прийняття рішення роботодавцем щодо надання без збереження зарплати невикористаної оплачуваної відпустки вважаємо, що роботодавець має обґрунтувати необхідність надання цих відпусток без збереження зарплати та документально підтвердити настання обставин, що спричинили таку необхідність. 

Слід зауважити, що надання будь-яких оплачуваних відпусток без збереження зарплати після припинення або скасування воєнного стану суперечить ст. 64 Конституції України (далі – Конституція), згідно з якою: 

1) окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень можуть встановлюватися лише в умовах воєнного або надзвичайного стану; 

2) в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень, а не їх скасування. 

Отже, після припинення або скасування воєнного стану невикористані дні оплачуваних відпусток можуть бути надані лише зі збереженням на їх період зарплати (як передбачено ст. 74 Кодексу законів про працю України та ст. 2 Закону України “Про відпустки” від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР). 

У листі зазначено, що за ч. першою ст. 58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. 

Отже, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. 

Таким чином, норми абз. третього ч. першої ст. 12 Закону № 2136 (у редакції Закону № 3494) можуть бути застосовані лише до відпусток, на які працівник набув право після 24.12.2023 р. – дня набрання чинності відповідними змінами. 

Одночасно повідомлено, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, а мають інформаційно-рекомендаційний характер.