вгору

Скорочення штату: у яких працівників перевага

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Це передбачено ст. 42 Кодексу законів про працю України.

Критеріїв визначення кваліфікації працівника законодавством про працю не встановлено. При їх визначенні можуть використовуватись критерії, які сукупно характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи, наявність дисциплінарних стягнень чи заохочень тощо.

При цьому, при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

  1. сімейним – при наявності двох і більше утриманців;
  2. особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
  3. працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
  4. працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
  5. учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
  6. авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
  7. працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
  8. особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
  9. працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби;
  10. працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов’язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

Для такої перевірки повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов’язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.

Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників.

Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню.

Про це повідомило Держпраці у Полтавській області.

Більше новин і корисних матеріалів читайте у Блозі бухгалтера, в розділі Інформер програми M.E.Doc, а також на Telegram-каналі.