вгору
06.07.2020
Які нововведення відбувалися у трансфертному ціноутворенні (далі – ТЦО) з прийняттям Закону України від 16.01.2020 р. № 466-IX (далі – Закон № 466)? Податківці надали відповіді на актуальні запитання.
1. Чи залишилась без змін інформація про зіставних юросіб для розрахунку фінансових показників? Чи залишилась частка участі не більше 20%?
Законом № 466 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - ПКУ), які стосуються, насамперед, змін пп. 39.3.2.9 ПКУ. Якщо раніше зіставна юридична особа не володіла прямо та/або опосередковано корпоративними правами іншої юрособи з часткою такої участі більше 20% або не мала як учасника (акціонера) юрособу з часткою прямої (опосередкованої) участі більше 20%, то зараз така частка збільшилась і становить 25%.
2. Які зміни відбулися у методі порівняльної неконтрольованої ціни?
Для контрольованих операцій з сировинними товарами встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни.
Для цілей цього підпункту під сировинними товарами розуміються товари, для яких непов’язані особи у якості орієнтира (еталона) для встановлення ціни неконтрольованих операцій використовують котирувальні ціни. Перелік сировинних товарів визначається КМУ.
Під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для контрольованих операцій із сировинними товарами порівняння ціни контрольованої операції може проводитись із ціною зіставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами з непов’язаними особами, та/або з котирувальними цінами.
При використанні ціни неконтрольованих операцій у якості зіставної для контрольованої операції такі неконтрольовані операції повинні бути регулярними, з декількома контрагентами та в обсягах, співставних тим, які використовувались у контрольованій операції.
Котирувальні ціни, які використовуються для порівняння з цінами контрольованих операцій, мають відповідати умовам зіставності, визначеним пп. 39.2.2 ПКУ. За наявності між умовами контрольованої операції та умовами неконтрольованих операцій або умовами, що визначають котирувальну ціну на сировинні товари, значних відмінностей, що суттєво впливають на ціну угод із сировинними товарами, здійснюються відповідні коригування.
В свою чергу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін на своєму офіційному вебпорталі до початку звітного року.
3. Чи відбулись зміни в документації з ТЦО?
Так. Підпункт 39.4.6 ПКУ розширено, відповідно, потрібно додатково відображати таку інформацію:
а) фізосіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності);
б) опис контрольованої операції із зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції;
в) опис операцій з придбання робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання;
г) якщо платник входить до міжнародної групи компаній:
і) копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків);
й) копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалася контрольована операція.
4. Глобальна документація з ТЦО – що це таке та з яких розділів вона складається?
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) – сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, що має містити інформацію про:
а) організаційну структуру міжнародної групи компаній (у вигляді графічної схеми) із зазначенням осіб, які є учасниками міжнародної групи компаній, їх організаційно-правових форм, структуру власності (із зазначенням часток володіння) та держави і території, у яких зазначені особи здійснюють свою діяльність;
б) загальний опис діяльності міжнародної групи компаній, що включає в себе:
в) нематеріальні активи, які використовуються міжнародною групою компаній в своїй діяльності, зокрема:
г) фінансову діяльність міжнародної групи компаній, зокрема:
ґ) консолідовану фінансову звітність міжнародної групи компаній за останній фінансовий рік, а за її відсутності – іншу консолідовану звітність, підготовлену для управлінських, податкових або інших цілей;
д) перелік і стислий опис існуючих односторонніх договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), які застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній і пов’язані з розподілом доходів між державами (територіями).
5. Хто повинен подавати глобальну документацію з ТЦО?
Відповідно до пп. 39.4.7 ПКУ глобальну документацію подає платник податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн. євро.
Про це інформують податківці ГУ ДПС у Дніпропетровcькій області.
Більше новин та корисних матеріалів читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.