Уточнення показників попередніх декларацій після подання ліквідаційної декларації з податку на прибуток: чи можливо?

Нагадуємо, що платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган держреєстрації). Це визначено пп. 16.1.10 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підставами для зняття з обліку у контролюючих органах юрособи, її відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб є, зокрема, повідомлення чи документальне підтвердження держреєстратора чи іншого органу державної реєстрації про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, відокремленого підрозділу юрособи (пп. 67.1.1 ПКУ).

Відповідно до ч. сьомої ст. 111 Цивільного кодексу України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості, зокрема, із сплати податків, зборів, ЄСВ, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання податковим органам документів юрособи (її філій, представництв), у т. ч. первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає, зокрема, податковим органам звітність за останній звітний період.

Згідно з п. 137.4 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку  на прибуток, крім випадків, передбачених п. 137.5 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду. Якщо платник податку ліквідується (у т. ч. до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (пп. 137.4.3 ПКУ).

Зокрема, якщо розпочато процедуру припинення юрособи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юрособи, в т. ч. іноземної компанії, організації або подано заяву про зняття з обліку платника податків контролюючий орган має право провести документальну позапланову перевірку (пп. 78.1.7 ПКУ).

Водночас п. 50.2 ПКУ визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені абз. третім п. 50.1 ПКУ.

Отже, платник податку на прибуток, щодо якого з ЄДР чи іншого джерела отримане повідомлення чи документальне підтвердження про прийняття рішення про припинення юрособи, іноземної компанії, тощо та який подав останню (ліквідаційну) Податкову декларацію з податку на прибуток у разі самостійного виявлення помилок за минулі податкові (звітні) періоди має право уточнити показники у раніше поданих деклараціях лише до складання ліквідаційного балансу (передавального акта, розподільчого балансу) та до початку проведення документальної позапланової перевірки у зв’язку з припиненням платника податків.

Про це інформує ГУ ДПС у м. Києві.

Про те, хто підписує податкову звітність при відкритті ліквідаційної процедури, читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері M.E.Doc та на нашому Telegram-каналі.