вгору
Закон про фінмоніторинг: роз’яснення від НБУ
28.04.2020
2832
Новий Закон про фінансовий моніторинг набуває чинності з 28.04.2020 року.
Цей Закон вносить багато змін, які стосуються, як готівкових операцій, так і запровадження нових вимог щодо повідомлення про кінцевого бенефіціара.
До речі, у ВРУ 21.04.2020 року було зареєстровано законопроєкт № 3372 щодо відтермінування набрання чинності нового Закону про фінмоніторинг у зв’язку з карантином. Однак його так і не встигли розглянути до дати прийняття чинності.
Зі свого боку, НБУ надав роз’яснення про основні зміни, яких чекають українців, у зв’язку з набранням чинності даного Закону.
Зміни переважно стосуються неідентифікованих операцій. Але! Це не заборона їх проводити, це, скоріше, додаткові вимоги. При цьому, для 95% банківських клієнтів ці зміни не ускладнять життя. Адже всі клієнти банків уже є ідентифікованими. Вони вже одного разу були у відділенні, заповнювали анкету та надавали ксерокопії своїх документів. Їх ідентифікацію проведено.
Отже, основні зміни такі.
Перше, впроваджується ризик-орієнтований підхід у роботі з клієнтами. Тобто високоризикових клієнтів перевірятимуть більш прискіпливо. Наприклад, йдеться про політиків чи олігархів – тих, хто може проводити операції на великі суми.
Операції звичайних людей - студентів, пенсіонерів, клієнтів в рамках зарплатного проєкту та «білого» бізнесу, що платить податки - перевірятимуть менше. В цьому просто немає сенсу. Адже ризиків, що всі перераховані займаються відмиванням грошей, немає. 95% банківських клієнтів належать саме до низькоризикової категорії.
По-друге, збільшення граничного порогу операцій обов’язкового фінмоніторингу. Раніше банки в обов’язковому порядку повідомляли Держфінмоніторинг про всі операції від 150 тис. грн, а серед підстав для цього було аж 17 ознак. Закон збільшує граничний поріг суми до 400 тис. грн та зменшує список ознак операцій. Тепер їх всього чотири. Звітувати потрібно про такі операції:
- готівка;
- переказ коштів за кордон;
- операції політиків;
- операції клієнтів з держав, які працюють «в антилегалізаційній сфері», як наприклад Північна Корея.
По-третє, новий закон дає суттєву перевагу клієнтам банків (дистанційна ідентифікація тощо). Це означає, що тепер, щоб відкрити рахунок у банку, не потрібно йти у відділення. Засвідчити свою особу тепер можна або через відеозв’язок, або через систему BankID. Є і інші моделі. Про них НБУ надавав роз’яснення раніше на своєму сайті.
По-четверте, закон розширює вимоги до ідентифікації тих, хто робить переказ грошових коштів. Це не стосується переказів грошей з карти на карту. Банківська карта – це вже ідентифікований продукт, і банк має інформацію про власників карток.
Йдеться переважно про перекази без відкриття рахунку – наприклад, поповнення рахунку через термінал. Тобто, якщо Ви будете поповнювати рахунок через термінал на суму 5 тис. грн і більше, потрібна Ваша ідентифікація. До кінця року платіжні термінали будуть обладнані спеціальними зчитувачами карт. Але ці правила не стосуються: оплати комунальних послуг, сплати податків та інших обов’язкових державних платежів, оплати товарів чи послуг, поповнення кредитних карток до 30 тис грн. У цьому випадку ідентифікація не буде потрібна!
По-п’яте, закон суттєво розширює перелік суб’єктів первинного фінмоніторингу, тобто тих, хто фактично проводить ідентифікацію клієнта. Тепер їх перелік поповнять, і поштові оператори, і ріелтори, і юристи, представники грального бізнесу, і ті, хто надає податкові консультаційні послуги. Всім, кого це стосується, буде надано достатньо часу на адаптацію до кінця цього року!
Також читайте матеріали на цю тему у Блозі бухгалтера:
