вгору

Зареєстровано альтернативний проєкт змін до ПКУ щодо зменшення тиску контролюючих органів

23.09.2020 р. у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 4065-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо зменшення тиску контролюючих органів на платників податків».

У чому необхідність прийняття цього законопроєкту?

Депутати обгрунтовують необхідність прийняття зазначеного законопроєкту тим, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX (далі – Закон № 466) були запроваджені, зокрема, кардинально нові фіскальні інструменти, дискреційні та корупційні норми та значно розширені повноваження контролюючих органів.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» від 14.07.2020 р. № 786-ІХ не врегулював спірні питання, які виникли у бізнесу та експертного середовища після набрання чинності Законом № 466, на виключенні яких наполягав і Президент України.

Залишились норми щодо:

  • розширення сфери застосування ділової мети у господарських відносинах між платниками податків;
  • дискреційної системи штрафів та відповідальності платників податків;
  • введення корупційної концепції провини, за якої контролюючі органи отримують право на власний розсуд тлумачити норми права та обставини у діях платників податків, а також визначати наявність вини у таких діях платників податків.

Ці норми набирають чинності з 01.01.2021 р., що негативно позначиться на умовах ведення бізнесу в Україні та посилить адміністративний тиск контролюючих органів на платників податків тощо.

Що передбачено?

Як зазначено у пояснювальній записці, законопроєктом пропонується:

  • скасування оцінки операцій з нерезидентами на предмет, чи є в них економічний ефект (ділова мета), з одночасним виключенням норми, за якою фінрезультат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. При цьому пропонується зберегти застосування концепції ділової мети виключно в межах ст. 39 ПКУ щодо трансфертного ціноутворення;
  • скасування інституту вини при порушенні платниками податків податкового законодавства, визначення «винні діяння» і «діяння, вчинені умисно», встановлення контролюючими органами вини особи, які набирають чинності з 01.01.2021 р.;
  • скасування корупційного механізму дослідження питання наявності або відсутності обставин наявності вини платника податків в порушенні податкового законодавства, які буде встановлювати спеціальна комісія контролюючого органу з питань розгляду заперечень платників податків;
  • скасування норми щодо застосування штрафів залежно від встановлення контролюючими органами вини платника податків (винні діяння/діяння, вчинені умисно);
  • виключення ряду норм щодо посилення фінансової відповідальності платників податків;
  • виключення положень щодо розширення застосування пені на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки;
  • скасування можливості внесення змін до річного плану-графіка проведення документальних планових перевірок;
  • відновлення загального строку давності (до 3 років), в межах якого контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань з ПДФО, військового збору;
  • відновлення права платників податків не збільшувати фінрезультат до оподаткування на суми штрафів та пені, нараховані контролюючими органами та іншими органами держвлади за порушення вимог законодавства;
  • відновлення норми щодо зупинення проведення планової та позапланової перевірки лише для великих платників податків (Закон № 466 надав право контролюючим органам зупиняти проведення перевірок всіх платників податків);
  • запровадження захисту платника податків від відповідальності при неможливості вчасного відновлення втрачених чи пошкоджених документів у разі незалежних від платника податків обставин;
  • відновлення скорочених строків надання платникам податків індивідуальних податкових консультацій (з 40 днів до 35 днів);
  • відновлення права фізичних осіб-підприємців відображати у витратах поточного періоду витрати  на проведення реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів.

 У разі прийняття, Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Про нову концепцію відповідальності у Законі № 466 та що змінилось у трансфертному ціноутворенні читайте у Блозі бухгалтера, в розділі Інформер програми M.E.Doc, а також на Telegram-каналі.