вгору
21.05.2025
Суб’єкти господарювання мають право зберігати пальне лише за наявності відповідної ліцензії, окрім визначених законом винятків (наприклад, для бюджетних установ або зберігання у споживчій тарі до 60 л для власних потреб).
Зберігання пального – надання послуг та/або діяльність, пов’язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб).
Основні вимоги до зберігання пального встановлені ст. 28 Закону України від 18.06.2024 р. № 3817-IX “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” (далі – Закон № 2817):
1. Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
2. СГ отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.
3. СГ має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб’єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.
4. Ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
3) СГ для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.
5. СГ здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об'ємом до 60 л включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
6. Забороняється зберігання та/або реалізація (використання) пального, отримання якого не підтверджено:
1) для імпортера – митною декларацією (у т. ч. тимчасовою, додатковою чи іншим видом митної декларації) або документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем;
2) для СГ оптової та/або роздрібної торгівлі – первинним документом, а при переміщенні в межах одного СГ – документом на внутрішнє переміщення;
3) для СГ, що здійснює зберігання пального (для потреб інших СГ), – документом, що підтверджує прийняття товару на зберігання;
4) для СГ, що здійснює зберігання пального для власних потреб, – документом, що підтверджує прийняття пального.
7. Під час проведення перевірки з питань дотримання вимог Закону № 3817 СГ, які отримали ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зобов’язані в день початку перевірки надати посадовим особам податкового органу, які проводять перевірку, інформацію про адреси або кадастрові номери всіх земельних ділянок, на яких розміщені ємності для зберігання пального, їхню кількість та місткість, а також надати таким посадовим особам можливість огляду таких ємностей.
Нагадаємо, ліцензія на право зберігання пального надається за умови:
Про це нагадують в ГУ ДПС в Івано-Франківській області.
Про те, які документи подавати з 01.01.2025 р. для отримання ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання або переробки, читайте в Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc та на нашому Telegram-каналі.