вгору

Для кого заборонено встановлювати випробувальний термін?

Держпраці нагадала, що трудове законодавство дає можливість установити випробувальний термін працівнику під час укладення трудового договору. Таку умову обумовлюють у наказі (розпорядженні) керівника про прийняття на роботу, з яким ознайомлюють працівника під розпис.

При укладенні письмового трудового договору до нього вносять умову про встановлення випробування та його термін. Це підтверджує взаємну згоду на його встановлення. Зауважимо, що трудовий договір може бути оформлений наказом чи розпорядженням роботодавця (ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП).

Якщо умови про випробування в наказі про прийняття на роботу немає, вважається, що працівника прийнято на роботу без випробувального терміну.

Зверніть увагу!

Відповідно до ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:

- осіб, які не досягли 18-річного віку (є неповнолітніми);

- молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;

- молодих спеціалістів після закінчення ВНЗ;

- осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;

- осіб з інвалідністю (направлених на роботу за рекомендацією МСЕК);

- осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;

- вагітних жінок;

- переможців конкурсу на заміщення вакантної посади;

- одиноких матерів, які мають дитину до 14 років або дитину з інвалідністю;

- осіб, з якими укладають строковий трудовий договір строком до 12 місяців;

- внутрішньо переміщених осіб;

- осіб на тимчасові та сезонні роботи.

Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство тощо.

Тривалість випробувального терміну встановлюється (ст. 27 КЗпП):

- не більше 3 місяців – у загальних випадках;

- не більше 1 місяця – для робітників;

- не більше 6 місяців – в окремих випадках, за погодженням з профспілкою.

До відома! До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

Термін випробування вважається завершеним, якщо працівник продовжує працювати після обумовленого строку випробування. Після закінчення випробування трудовий договір такого працівника стає безстроковим, і його розірвання стає можливим лише у загальному порядку. Новий наказ про успішне закінчення випробування при цьому не видається.

Важливо! Під час прийняття на роботу з випробуванням повідомлення про прийняття працівника на роботу (його форма встановлена у додатку до постанови КМУ від 17.06.2015 р. № 413) подається за місцем реєстрації роботодавця як платника ЄСВ до початку його роботи.

В період випробування на працівників поширюються всі вимоги законодавства про працю.

Працівник, який не відповідає займаній посаді або виконуваній роботі, звільняється впродовж терміну випробування за п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП, про що письмово повідомляється за 3 дні (ст. 28 КЗпП).

Останній день роботи вважається днем звільнення працівника. У день звільнення роботодавець видає працівнику трудову книжку, проводить розрахунок заробітної плати та компенсації днів невикористаної відпустки. Якщо звільнення працівника здійснено за ініціативою роботодавця, то у день звільнення вручається і копія наказу про припинення трудового договору.