Чи потрібна КОРО на ПРРО?

З 01.08.2020 року юридичні особи та фізособи-підприємці при здійсненні розрахункових операцій можуть використовувати поряд з традиційними РРО програмні РРО (далі – ПРРО).

Основні відмінності між класичним та програмним РРО ми розглядали у нашому матеріалі «Все про РРО: Класичний vs програмний РРО».

При цьому, у бухгалтерів виникає питання, чи потрібно вести КОРО у разі використання ПРРО, оскільки про це прямо не зазначено у законодавчих нормах. Розглянемо це питання у нашому матеріалі.

Кому необхідно реєструвати та вести КОРО?

Книгу обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) потрібно реєструвати та вести у випадках, зазначених у Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок ведення КОРО).

Так, згідно з п. 1 гл.1 р. ІІ Порядку ведення КОРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані зареєструвати КОРО. Ця вимога не розповсюджується на тих суб’єктів господарювання, які прийняли рішення про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.

Такі суб’єкти господарювання можуть скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування (якщо вони використовували КОРО на РРО). У цьому разі вони не зможуть здійснювати розрахункові операції у період відключення електроенергії або виходу з ладу РРО.

Зазначимо, що використання КОРО на період відсутності електроенергії або виходу з ладу РРО для проведення розрахункових операцій передбачено лише для класичного РРО (п.2 р. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 року № 547.

Для ПРРО передбачено інший порядок роботи. А саме, на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером ДПС проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн. На період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей. Водночас можна користуватись зареєстрованим резервним РРО (п. 12 р. ІІ, п.1 р. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіна від 23.06.2020 року № 317 (далі – Порядок застосування ПРРО).

Таким чином, у разі застосування ПРРО КОРО не використовується на період виходу з ладу ПРРО або відсутності електроенергії чи зв’язку.

Чи потрібно роздруковувати та зберігати Z-звіти у КОРО?

Ще одне питання, яке турбує бухгалтерів, стосується зберігання Z-звітів.

Нагадаємо, що змінами до Порядку ведення КОРО, які набрали чинності ще з 01.10.2018 року, було скасовано обов’язок суб’єкта господарювання, який використовує КОРО на РРО, підклеювати фіскальні звітні чеки до відповідних сторінок КОРО та щоденно виконувати записи (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків (п. 6 гл. 4 розд. ІІ Порядку ведення КОРО). При цьому, зберігання роздруківок фіскальних звітних чеків у разі здійснення розрахункових операцій здійснюється СГ у зручний для нього спосіб.

Що стосується Z-звітів ПРРО, то згідно з п. 1 р. ІV Порядку застосувння ПРРО потрібно щоденно засобами ПРРО створювати у електронній формі фіскальні звітні чеки / фіскальні звіти у разі здійснення розрахункових операцій та подавати їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій.

Після передачі до фіскального сервера Z-звіту й отримання відповідного підтвердження від фіскального сервера, його зберігання відбувається за бажанням суб’єкта господарювання в зручний для нього спосіб.

Водночас п. 6 гл. 4 розд. ІІ Порядку ведення КОРО передбачено, що суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ПКУ (не менш як 1095 днів). Докладніше про це читайте у матеріалі «Z-звіт при використанні ПРРО».

Як бачимо, при використанні ПРРО КОРО не використовується, а тому і реєструвати її не потрібно.

Нагадуємо, розробник M.E.Doc пропонує своїм користувачам чудову альтернативу класичним РРО – програмний комплекс Cashalot та хмарний сервіс для підприємців «СОТА Каса». Докладніше – тут.