вгору

Контроль за КІК в умовах воєнного стану: особливості здійснення від ДПСУ

ДПСУ проінформувала про права та обов’язки платників та контролюючих органів з питань міжнародного оподаткування щодо оподаткування доходів нерезидента, контролю за контрольованими іноземними компаніями (далі - КІК) та нерезидентами.

1. Щодо подання додатку ПН до декларації з податку на прибуток та відповідальності платників за порушення податкового законодавства.

Звітувати до податкового органу про утримані та сплачені до бюджету податки з доходів нерезидентів мають особи, які виплачують такі доходи. Такою звітністю є додаток ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємства. Це визначено п. 103.9 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Особами, які надають звітність, є резиденти, у т. ч. фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб’єкти господарювання (юрособи чи ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування, або інші нерезиденти, які провадять господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (пп. 141.4.2 ПКУ).

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Для платників законодавчі зміни передбачають особливості справляння податків у таких ситуаціях:

  • у платника відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов’язок - звільнено від відповідальності, проте зобов’язано виконати такий обов’язок протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану;
  • платник має можливість своєчасно виконувати податковий обов’язок - звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання таких зобов’язань, граничний термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до 27.05.2022 за умови реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20.07.2022 року та сплати податків та зборів не пізніше 31.07.2022 року;
  • у платника відновилась можливість виконувати свої податкові обов’язки, термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до дня відновлення можливості - звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, за умови реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого місяця наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

Зверніть увагу! Підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків здійснюватиметься за окремими Порядком, який буде затверджено Мінфіном.

Разом з тим, відповідно до вимог п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID – 19), штрафні санкції не застосовуються.

2. Строки давності.

Загальний строк давності для проведення перевірок та визначення суми грошових зобов’язань для контролюючого органу та платника податків складає 1095 днів (3 роки), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання (п. 102.1 ПКУ).

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації строк 1095 днів обраховується з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації), в межах поданих уточнень.

На період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинений перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ (п. 52-2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Проте дія п. 52-2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідних положень» ПКУ зупинена на період дії воєнного, надзвичайного стану (зміни внесені Законом України від 15.03.2022 р. №2120-IX).

Також, зупинено перебіг строків давності на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану для платників та контролюючого органу (п. 102.9 ПКУ).

Отже, строки давності в частині оподаткування доходів нерезидентів зупинені з 18.03.2020 р.

3. Щодо здійснення перевірок з питань оподаткування доходів нерезидентів.

Під час дії воєнного стану в Україні податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки - зупинені, крім документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених, зокрема, пп. 78.1.7 ПКУ (пп. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Слід також зазначити, що по перевірках, які завершено, терміни надання заперечень до акту перевірок та оскарження прийнятих податкових повідомлень рішень також призупиняються на період воєнного стану в Україні.

4. Щодо єдиного податку за відсотковою ставкою в розмірі 2%.

Відповідно до вимог п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ платники податків мали змогу добровільно змінити систему оподаткування із загальної на 3 групу єдиного податку за ставкою 2% доходу.

Проте п. 297.5 ПКУ визначено, що платники єдиного податку, які здійснюють виплати з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, здійснюють нарахування та сплату податку з цих доходів, подають звітність у порядку, розмірі та строки, встановлені розділом ІІІ ПКУ.

5. Контроль за КІК.

Правила оподаткування прибутку КІК встановлені ст. 39-2 ПКУ. Вони передбачають, що українські резиденти (як фізичні, так і юридичні особи), які володіють компаніями в інших країнах (або фактично їх контролюють), будуть зобов’язані сплатити в Україні податок з нерозподілених прибутків таких компаній.

Іноземна компанія вважатиметься КІК в Україні, якщо:

  • частка, якою податковий резидент України (юридична або фізична особа) володіє в такій компанії, становить більше ніж 50% або більше ніж 10% (за умови, що сумарно резиденти України володіють у такій КІК часткою у розмірі 50% і більше); або
  • податковий резидент України (юридична або фізична особа) здійснює «фактичний контроль» над такою іноземною компанією (самостійно або разом з іншими податковими резидентами України).

Фактичний контроль має місце за наявності хоча б однієї з обставин, що визначені в ПКУ. Такими обставинами є, наприклад, надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління іноземної компанії, можливість здійснювати або блокувати операції за банківським рахунком такої іноземної компанії та інші.

Пунктом 54 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, зокрема, першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року - звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік.

Платник податків подає до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування (п. 14 підрозд. 1 розд. XX ПКУ).

Декларації та заяви про застосування пільги, що полягає у звільненні від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, отриманих від ліквідації іноземної компанії, за 2021 рік подаються до контролюючого органу відповідно до пп. 69.1 підрозд. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Фізособа - резидент України або юрособа - резидент України надсилає до контролюючого органу Повідомлення про набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Обов’язок такого подання залишається й на сьогодні (п. 39-2.5.5 ПКУ).

Форма та Порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, затверджена наказом Мінфіну від 22.09.2021 р. № 512.

Зверніть увагу! На сьогодні будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк або фінансова установа, який виявив факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою - резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, надсилає повідомлення про це ДПС засобами електронного зв'язку не пізніше п'яти робочих днів з дня виявлення зазначених фактів (пп. 39-2.6.3 ПКУ).

податок на прибуток, нерезиденти, оподаткування нерезидентів

Таке роз'яснення надано ДПСУ.

Про порядок проведення перевірок КІК читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.