Нові заборони від Уряду: зміни до карантинної постанови

Уряд постановою від 20.10.2021 р. № 1096 (далі – Постанова № 1096) вніс чергові зміни до постанови Кабміну від 09.12.2020 р. № 1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.

Постанова № 1096 набрала чинності з 26.10.2021 року, крім деяких норм, які набирають чинності з 08.11.2021 року.

Нагадаємо нашим читачам, що вперше в Україні постановою Кабміну від 11.03.2020 р. № 211 було встановлено карантин з метою запобігання гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 року на три тижні, який продовжується і по цей час.

Постановою № 1096, зокрема, доповнено вимоги до обмежень щодо пасажирських перевезень між регіонами, які діють з 21.10.2021 року. Докладніше про це читайте тут.

Так, змінами визначено, що у міжобласному та міжнародному сполученнях:

• у залізничних та авіаперевезеннях відповідальним за наявність у всіх пасажирів (крім осіб, які не досягли 18 років) встановлених цими змінами документів (тестів; сертифікатів щодо вакцинації; документа, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини) є перевізник;
• автомобільні перевізники (крім перевезень легковими автомобілями з кількістю пасажирів, включаючи водія, до п’яти осіб без урахування осіб віком до 14 років або більшою кількістю пасажирів за умови, що вони є членами однієї сім’ї) зобов’язані забезпечити інформування пасажирів про передбачені обмеження. Тобто, відповідальними за відсутність вищезазначених документів є пасажири.

Крім того, новими обмеженнями, які набирають чинності з 08.11.2021 року, встановлюється заборона працювати невакцинованим на COVID-19 працівникам:

1.     центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;

2.     місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;

3.  закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 встановлено наказом МОЗ від 04.10.2021 року № 2153 (далі – Перелік).

А саме, Постанова №1096 зобов’язує роботодавців працівників, які визначені Переліком, відсторонювати від роботи (виконання робіт), крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти СOVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти СOVID-19, виданий закладом охорони здоров’я (п. 41-6 Постанови № 1236).

Відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов’язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються. Строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Щодо оплати праці відсторонених працівників, то у новому п. 41-6 Постанови № 1236 зазначено наступне: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України (Заробітна плата), ч. 1 ст. 1 Закону України “Про оплату праці” (Заробітна плата) та ч. 3 ст. 5 Закону України “Про державну службу” (Правове регулювання державної служби).

У зазначених нормативних актах наведено лише визначення поняття заробітної плати. А саме, заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Тобто передбачається, що оплата праці таким працівникам не проводитиметься.

Водночас зауважимо, що на сайті Профспілки працівників освіти та науки України викладено позицію ПАРЄ щодо обов’язкової вакцинації від COVID-19, яка визначена у Резолюції ПАРЄ № 2361 від 2021 року «Вакцини проти COVID-19: етичні, правові та практичні міркування», основними тезами якої стало:

• п.7.3.1 - забезпечити, щоб громадяни були поінформовані про те, що вакцинація не є обов’язковою і що ніхто не зазнає політичного, соціального чи іншого тиску на вакцинацію, якщо вони цього не хочуть;
• п. 7.3.2 - забезпечити, щоб ніхто не піддавався дискримінації у зв’язку з тим, що він/вона не був вакцинований, через можливі ризики для здоров’я або не бажає вакцинуватися;
• п.7.5.2 - використовувати свідоцтва про вакцинацію виключно за призначенням для моніторингу ефективності вакцини, потенціальних побічних ефектів та небажаних явищ.

Про обмеження щодо пересування громадян читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.