вгору

Під час війни замість оплачуваної навчальної відпустки пропонують неоплачувану: чи правомірно?

Згідно з абз. третім ч. першої ст. 12 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2136-IX (далі – Закон №2136) у період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні (абз. перший ч. 1 ст. 12 Закону№2136), за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження зарплати. Про це нагадало Східне міжрегіональне управління Держпраці. 

Отже, у період дії воєнного стану гарантована щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 24 календарні дні є мінімальною гарантією. Інші види відпусток, що надаються понад цю щорічну основну відпустку, за рішенням роботодавця можуть надаватися без збереження зарплати. Це стосується, зокрема, додаткової відпустки у зв’язку з навчанням. Рішенням КСУ № 3-р/2026 від 19.05.2026 р. відповідне положення абз. третього ч. першої ст. 12 Закону № 2136 визнано конституційним. 

Надання працівникам відпусток у зв’язку з навчанням понад основну щорічну відпустку без збереження зарплати під час воєнного стану не є порушенням законодавства про працю роботодавцем, якщо ним правомірно застосовано спеціальну норму абз. третього ч. 1 ст. 12 Закону № 2136.  

Також читайте на цю тему матеріали у Блозі бухгалтера, в Інформері Medoc та на нашому Telegram-каналі: 

- Навчальна відпустка у вишах без відриву від виробництва: умови, підстави для надання та тривалість; 

- Гарантована чи ні: що з навчальною відпусткою під час війни?