Податкові зобов’язання сплачено через представника: які нюанси треба врахувати?

Платник податків відповідно до пп. 16.1.4 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ. 

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (п. 36.1 ПКУ). 

Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ПКУ). 

Важливо! Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ (п. 36.5 ПКУ). 

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку (п. 38.2 ПКУ). 

Щодо сплати платежів безпосередньо платником 

Якщо сплата платежів до бюджетів та фондів здійснюється платником безпосередньо, тобто кошти сплачуються від власного імені та з власного рахунку такого платника, то податковий номер платника зазначається у полі «платник», яке є обов’язковим реквізитом платіжної інструкції згідно із постановою НБУ від 29.07.2022 року № 163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» (далі - Інструкція про безготівкові розрахунки). 

Таким чином, сплачені кошти платником підлягають відображенню в його інтегрованій картці, а також в Електронному кабінеті. 

Щодо сплати платежів представником платника 

Платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах (п. 19.1 ПКУ).  

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності (п. 19.2 ПКУ). 

Поняття та підстави представництва наведені в ст. 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), якою передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, встановлених актами цивільного законодавства. 

Статтею 237 ЦКУ визначено не лише про право, але й обов’язок представника вчиняти дії від імені особи, яку він представляє. Для наявності певного обов’язку між сторонами укладається договір, який буде підставою представництва. 

Вказаний договір повинен містити всі істотні умови договору доручення за яким одна сторона (представник платника податків) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (платника) певні юридичні дії, зокрема сплату податків, зборів та інших платежів (ст. 1000 ЦКУ). 

Таким чином, якщо представник платника податку за договором доручення або в інших випадках здійснює сплату сум податків, зборів та інших платежів з рахунка платника податків, тобто за рахунок та від імені платника податків, то у полях «платник» та «фактичний платник» (обов’язкові реквізити платіжної інструкції) зазначається виключно податковий номер платника. 

Відповідно, сплачені кошти підлягають відображенню в інтегрованій картці платника, а також в Електронному кабінеті. 

На це звернули увагу податківці ДПС у Одеській області. 

Про заповнення “Призначення платежу” з 01.07.2023 р. читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc та на нашому Telegram-каналі.