вгору
10.06.2022
Нагадуємо нашим читачам, що особливості застосування РРО/ ПРРО регламентовано, зокрема, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі – Закон № 265).
Так, ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані їх проводити на повну суму покупки (надання послуги) через відповідні реєстратори розрахункових операцій, а у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (РК).
У той же час, суб’єктам господарювання надано можливість на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проводити розрахункові операції із використанням належним чином зареєстрованих книги обліку розрахункових операцій (КОРО) та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО (ст. 5 Закону № 265).
Про це нагадала пресслужба ДПС.
СГ може прийняти рішення про те, що у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії. Про це він має повідомити ще під час реєстрації РРО (проставляється відмітка у п. 8 Заяви про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-РРО, ідентифікатор форми J/F1311405). У такому разі суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати КОРО і РК. Відповідно, такі СГ не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.
Щодо виходу з ладу ПРРО, то проведення розрахункових операцій у цей час не здійснюється до моменту усунення несправностей (ст. 5 Закону № 265).
Докладніше про порядок розрахунків при відключення електроенергії та ремонті РРО та про розвіювання міфів щодо РРО та ПРРО читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері M.E.Doc та на нашому Telegram-каналі.