вгору

Щодо використання підсумованого обліку робочого часу

Держпраці розглянуло ситуацію, яка полягає у наступному: працівник працює на роботодавця по 12 і більше годин в день, без вихідних. Роботодавець вважає, що все законно, бо у працівника підсумований облік робочого часу, а під час воєнного стану (ст. 65 КЗпП), якою встановлені граничні норми застосування надурочних робіт, не застосовується. В умовах обмеженості пропозицій роботи працівник теж не заперечує. Чи є порушення?

Норми тривалості робочого часу визначено ст. 50 Кодексу Законів про працю (далі - КЗпП). Так, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в ч. першій ст. 50 КЗпП.

Статтею 61 КЗпП передбачено, що на безперервно діючих підприємствах, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (ст. 50 і ст.51 КЗпП).

Законом України «Про особливості трудових відносин під час воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі - Закон № 2136), який набув чинності з 24.03.2022 р., визначені правові засади організації праці під час дії воєнного стану. 

Так, на період дії воєнного стану введено обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина визначених ст. 43, 44 Конституції України, якими встановлюються гарантії трудових прав (ч. друга ст. 1 Закону № 2136). А саме:

  • право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується та інші гарантії;
  • право на страйк для захисту економічних і соціальних інтересів громадян.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону № 2136  «у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України “Про державну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом».

Щодо особливостей встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку під час воєнного стану.

Статтею 6 Закону № 2136 передбачено особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку під час воєнного стану:

  • нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо);
  • для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень;
  • п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем;
  • час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем;
  • тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин;
  • у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53 КЗпП, ч. першої ст. 65 КЗпП, ч. третьої - п’ятої ст. 67 КЗпП, ст. 71, 73, 78-1 КЗпП та ч. другої ст. 5 Закону України “Про відпустки”;
  • у разі встановлення нормальної тривалості робочого часу відповідно до ч. першої та другої ст. 6 Закону № 2136 понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.

Зверніть увагу! Норми законодавства про працю, які суперечать положенням Закону № 2136, як це зазначено вище, на період дії воєнного стану не застосовуються.

Водночас інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону № 2136, також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем (додатково див. Коментар Міністерства економіки України до Закону № 2136).

Крім того, Закон N 2136 не призупиняє дію ст. 62, 63 КЗпП.

Так, надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (ст. 52 - ст. 53 і ст. 61 КЗпП).

Роботодавець може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством. Таких як:

1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;

2) при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;

3) при необхідності закінчення початої роботи, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, якщо її припинення може призвести до псування або знищення майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, іншого обладнання або устаткування, якщо їх несправність викликає зупинення робіт для значної кількості працівників;

4) при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;

5) для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках роботодавець зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

До надурочних робіт забороняється залучати (ст. 62 КЗпП):

  1. вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП);
  2. осіб, молодших вісімнадцяти років (ст. 192 КЗпП);
  3. працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять (ст. 220 КЗпП).

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою (ст. 177 КЗпП).

Також, залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 172 КЗпП).

Щодо відповідальності.

Важливо! Ні введення воєнного стану, ані встановлення підсумованого обліку робочого часу не надає право роботодавцю використовувати працю співробітників без обмеження тривалості робочого часу, що встановлена діючими нормами КЗпП і Закону № 2136, а також на залучення працівників до надурочних годин роботи, у випадках не передбачених законодавством.

За порушення вимог ст. 62, 63 КЗпП посадові особи роботодавця можуть бути притягнуті до відповідальності, зокрема, такі дії можуть бути кваліфіковане як грубе порушення законодавства про працю, що тягне за собою один із видів кримінальної відповідальності

  • штраф від 2000 до 3000 нмдг (від 34000 грн до 51000 грн); 
  • позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; 
  • виправні роботи на строк до двох років (ст. 172 Кримінального кодексу України).

Східне міжрегіональне управління Держпраці звертає увагу роботодавців, що як засвідчує практика, результативність діяльності залежить в більшій мірі не від тривалості робочого часу працівників, а від ефективності його використання. 

Збільшення тривалості робочого часу, що є погіршенням умов праці, нерідко призводить до виключно негативних наслідків.

Роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню), уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту (ст. 141 КЗпП).

Про залучення осіб з інвалідністю до роботи в нічний та надурочний час читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc та на нашому Telegram-каналі.