вгору

Своєчасна звітність та
миттєвий обмін
електронними документами

назад

Спрощений режим регулювання трудових відносин: питання-відповіді

26.04.2024

Зарплата

Нагадаємо нашим читачам, що з 19.08.2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» від 19.07.2022 р. № 2434-IX. Про прийняття цього закону ми писали тут. 

Цим Законом, зокрема, введено спрощений режим регулювання трудових відносин. Даний Закон діє протягом дії воєнного стану і втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.  

Фахівці Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці розмістили деякі відповіді на запитання щодо спрощеного режиму регулювання трудових відносин. 

  1. Чи є обов’язковим укладення письмового трудового договору при спрощеному режимі регулювання в умовах воєнного стану? 

Статтею 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX передбачено, що у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. 

Відповідно до вимог ст. 49-6 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) регулювання трудових відносин працівників і роботодавців, на яких поширюється спрощений режим, здійснюється трудовим договором. 

Трудовий договір в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин укладається в письмовій формі державною мовою у двох примірниках (по одному примірнику для кожної із сторін). 

За згодою між працівником і роботодавцем трудовий договір може бути укладений у формі електронного документа відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». 

  1. Чи має право працівник в умовах спрощеного регулювання трудових відносин на відпустки? 

В умовах спрощеного режиму щорічні оплачувані відпустки та відпустки без збереження заробітної плати надаються працівникам відповідно до порядку та умов, визначених статтями 79, 84, 115 КЗпП України, з урахуванням таких особливостей:  

1) на прохання працівника щорічна відпустка може бути поділена на частини будь-якої тривалості або надана повної тривалості з урахуванням встановлених цим Кодексом норм тривалості щорічних відпусток;  

2) за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін на термін більший ніж 15 календарних днів на рік, якщо така умова передбачена трудовим договором;  

3) заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.  

Всі інші види відпусток, передбачені законодавством, надаються відповідно до законодавства. 

  1. Який розмір вихідної допомоги у разі припинення трудових відносин при спрощеному режимі регулювання? 

Розмір вихідної допомоги у разі припинення (розірвання) трудових відносин визначений ст. 44 КЗпП України. 

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 та п. п. 1, 2 і 6 ст. 40, п. 6 ч. першої ст. 41 КЗпП України, працівникові виплачується: 

  •  вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; 
  • у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ст. 36) – у розмірі двох мінімальних заробітних плат; 
  • внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) – у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; 
  • у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у п. 5 ч. першої ст. 41, – у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток. 

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з підстав, не передбачених КЗпП України, здійснюється з обґрунтуванням (зазначенням) причин такого розірвання та з наданням працівнику компенсаційної виплати в розмірі та у порядку, визначених трудовим договором, але не менше: 

1) половини мінімальної заробітної плати – якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 30 днів; 

2) мінімальної заробітної плати - якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 30 днів; 

3) трьох мінімальних заробітних плат – якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад один рік; 

4) п’яти мінімальних заробітних плат – якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад два роки. 

У цілях цієї норми застосовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на день розірвання трудового договору. 

Також на цю тему читайте такі матеріали: