Чи має право сумісник на відпустку?

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час у того ж або в іншого роботодавця за наймом (п. 1. Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну від 28.06.1993 р. № 43).

ГУ Держпраці у Полтавській області надано роз’яснення щодо надання відпусток за сумісництвом.

А саме, працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці через укладення трудового договору на одному або одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо іншого не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Крім основного трудового договору, працівник може укладати трудові договори про роботу за сумісництвом, у т. ч. внутрішнім. Це визначено ч. 2 ст. 21 Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП).

Робота за сумісництвом є одним з різновидів роботи на умовах неповного робочого часу. На роботі на умовах неповного робочого часу гарантовано недопущення будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП).

Таким чином, виконуючи роботу за сумісництвом (внутрішнім або зовнішнім) працівник має право на щорічні та соціальні відпустки.

Звертаємо увагу! Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш ніж 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (ст. 75 КЗпП).

Працівник, що працює за сумісництвом, за власним бажанням має право на щорічну відпустку повної тривалості до настання 6-ти місячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві (ст. 10 Закону України «Про відпустки»).

Важливо! Отримання щорічної відпустки на роботі за сумісництвом одночасно з відпусткою за основним місцем роботи є правом працівника, а не його обов’язком.

Отже, на період оформлення щорічної основної відпустки за основним місцем роботи на роботі за сумісництвом працівник має право на оформлення щорічної відпустки, незважаючи на те, що ним не відпрацьовано шість місяців.

Якщо щорічна відпустка за сумісництвом менше, ніж за основним місцем роботи, то сумісникам на їхнє бажання обов’язково надається відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи (ст. 25 Закону України «Про відпустки»).

Зазначимо, що відпускні суміснику розраховують за загальними правилами. При цьому, якщо працівник — внутрішній сумісник, то відпускні йому обчислюють окремо за основним місцем роботи і окремо за місцем роботи за внутрішнім сумісництвом. Це передбачено постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Більше корисної інформації та новин читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.