вгору
23.10.2026
Продовжуємо тему змін у проєкті нового Трудового кодексу (законопроект№16010-1). Попередній матеріал читайте тут.
Дистанційна робота для батьків: тут можливі найвідчутніші зміни
Це один із найважливіших пунктів у порівнянні чинного законодавства з проєктом.
Наразі ч. дванадцята ст. 60-2 КЗпП передбачає можливість працювати дистанційно, якщо це можливо з огляду на виконувану роботу, а роботодавець має відповідні ресурси та засоби, для таких категорій:
Окремо чинний КЗпП передбачає можливість дистанційної роботи за погодженням із роботодавцем на час дистанційного навчання дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти.
Що пропонує проєкт?
Частина тринадцята ст. 79 проєкту ТК передбачає можливість запровадження дистанційної роботи за заявою:
Умова залишається принципово важливою: дистанційна робота має бути можливою з огляду на виконувану роботу, а роботодавець повинен мати відповідні ресурси та засоби.
Що змінюється?
Коло категорій працівників, для яких прямо передбачено таку можливість, стає вужчим, зокрема, чинна ст. 60-2 КЗпП охоплює працівників, які мають дитину віком до 3 років. У проєкті йдеться про дитину віком до 1,5 року.
Також у переліку проєкту ТК прямо не зазначено:
Отже, перелік у ст. 79 проєкту ТК скорочений.
Дискримінація, мобінг і харасмент: дистанційна робота як тимчасовий захист
Чинний КЗпП уже дозволяє працівнику вимагати тимчасового переведення на дистанційну роботу строком до 2 місяців, якщо на робочому місці стосовно нього вчинялися дії, що містять ознаки дискримінації.
Частина дванадцята ст. 79 проєкту ТК передбачає можливість вимагати тимчасового запровадження дистанційної роботи, якщо на робочому місці вчинялися дії, що містять ознаки:
Проєкт окремо називає мобінг і харасмент.
Водночас важливо не перебільшувати значення цієї норми: дистанційна робота не означає автоматичного встановлення факту мобінгу чи дискримінації. Працівник повинен навести факти, які підтверджують відповідні обставини.
Залишається умова, що роботодавець може відмовити, якщо дистанційна робота неможлива з огляду на трудову функцію або працівник не навів фактів, які підтверджують відповідні обставини. Проте ефективність такого механізму залежатиме від того, як працівники зможуть підтверджувати відповідні обставини та як роботодавці розглядатимуть такі заяви.
Найважливіша зміна: тривала хвороба та дистанційна робота
Окремої уваги заслуговують ст. 105 і 108 проєкту ТК. Вони стосуються не лише дистанційної роботи, а й можливості припинення трудових відносин.
Понад 120 днів непрацездатності: роботодавець повинен розглянути дистанційний формат
Чинний КЗпП передбачає можливість звільнення працівника через нез’явлення на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності протягом більш як 4 місяців поспіль, за встановленими законом винятками.
У ст. 105 проєкту ТК пропонується інша конструкція.
Відповідно до її частини другої роботодавець має право розірвати трудовий договір із зазначеної підстави виключно тоді, коли працівник відмовився від запропонованої дистанційної роботи або дистанційна робота заборонена йому через стан здоров’я.
Це потенційно одна з найбільш значущих змін для працівників, які тривалий час не можуть виконувати роботу у звичайному режимі.
Наприклад, людина проходить тривале лікування, але її стан дозволяє виконувати певні трудові функції дистанційно. Якщо характер роботи дає змогу працювати віддалено, роботодавцю доведеться враховувати цей варіант.
Водночас дистанційна робота не є автоматичним правом для кожного працівника, який хворіє понад 120 днів. Важливими залишаються можливість виконання конкретної роботи дистанційно, стан здоров’я працівника та інші передбачені законом умови.
Суть пропозиції: перш ніж припиняти трудові відносини через тривалу непрацездатність, роботодавець має врахувати можливість продовження роботи дистанційно.
Це особливо актуально для працівників, чия робота пов’язана з документами, інформацією, консультаціями, аналітикою або іншими завданнями, які можна виконувати поза робочим приміщенням.
Проте цю норму потрібно оцінювати з урахуванням інших положень проєкту ТК та гарантій збереження місця роботи за окремих захворювань.
Невідповідність посаді: дистанційна робота як альтернатива звільненню
Стаття 108 проєкту ТК передбачає можливість розірвання трудового договору в разі невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі з визначених причин.
Серед них:
Частина третя ст. 108 проєкту ТК передбачає можливість звільнення, якщо працівника неможливо за його згодою перевести на іншу роботу, зокрема дистанційну.
Це означає, що дистанційний формат розглядається як один із можливих варіантів продовження трудових відносин.
Наприклад, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє виконувати певні завдання в офісі, але він може виконувати іншу роботу дистанційно, відповідний варіант може бути розглянутий за умови, що є придатна робота та працівник погоджується на переведення.
Водночас проєкт ТК не зобов’язує роботодавця створювати нову посаду або переводити працівника на роботу, яку він не може виконувати.
Отже, дистанційна робота може стати одним із механізмів збереження зайнятості, але не універсальним способом уникнути звільнення.
Роботодавець буде зобов’язаний інформувати представників працівників про дистанційну зайнятість
Ще одна новація міститься в ч. одинадцятій ст. 79 проєкту ТК.
Роботодавець повинен буде створювати умови для спілкування та співробітництва дистанційних працівників із колегами, які працюють у приміщеннях роботодавця, а також із представниками працівників.
Крім того, проєкт ТК передбачає обов’язок інформувати представників працівників про укладені договори дистанційної роботи.
На їхню вимогу роботодавець повинен буде надавати відповідну інформацію регулярно, але не рідше одного разу протягом календарного року.
Інформування охоплюватиме:
Це важливий крок до прозорості організації праці.
Наприклад, представники працівників зможуть отримувати інформацію про те, скільки людей працюють дистанційно, які посади вони обіймають і якою є середня заробітна плата у відповідних професійних групах.
Такі дані можуть допомогти виявляти можливі відмінності в умовах праці, обговорювати питання рівності та представляти інтереси працівників.
При цьому передбачений проєктом обсяг інформації має враховувати вимоги щодо захисту персональних даних. Особливо важливим є те, що відомості про середню заробітну плату передбачено надавати для професійних груп, у яких більше ніж двоє працівників.
Отже, дистанційна робота розглядається не лише як індивідуальна домовленість між працівником і роботодавцем, а й як питання, що може бути предметом колективного представництва та соціального діалогу.
Висновок: дистанційна робота стане не просто зручністю, а інструментом збереження зайнятості.
Про це інформує Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міськради.
Також читайте матеріал Гнучкий графік по-новому: що зміниться для працівника і роботодавця за законопроєктом № 6010-1 від 16.09.2026? в Блозі бухгалтера, в Інформері Medoc та на нашому Telegram-каналі.