Негрошові доходи: що з підвищуючим коефіцієнтом при розрахунку ВЗ?

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною пп. 1 пп. 1.3 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (5% від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ). Це визначено пп.1.4 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. 

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ). 

Згідно зі ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором платника податку – резидента (нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. 

При цьому, ст. 23 ПКУ передбачено, що базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об’єкта оподаткування. 

База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання. 

База оподаткування і порядок її визначення встановлюються ПКУ для кожного податку окремо. 

При цьому у випадках, передбачених ПКУ, один об’єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків. 

У випадках, передбачених ПКУ, конкретна вартісна, фізична або інша характеристика певного об’єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків. 

Водночас зауважуємо, що ст. 164 ПКУ встановлено особливості визначення бази оподаткування ПДФО для доходів у негрошовій формі. У таких випадках базою оподаткування цим податком є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою, визначеною п. 164.5 ПКУ, а саме: 

К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. 

Тобто, для обчислення підвищуючого коефіцієнту застосовується виключно ставка податку, а не збору, а отже відсутні законодавчі підстави для застосування коефіцієнту при нарахуванні військового збору на доходи у негрошовій формі. 

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.5 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.5 ПКУ. 

Відповідь розміщена на Інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР”, категорія 126.05. 

Про зміни у справлянні військового збору податковими агентами, зокрема, роботодавцями  читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері M.E.Doc та на нашому Telegram-каналі.