Перелік земельних ділянок, для яких не визначається МПЗ

Нагадаємо, мінімальне податкове зобов’язання (далі - МПЗ) - це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ. Це визначено пп. 14.1.114-2 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що  

Порядок визначення МПЗ встановлено ст. 38-1 ПКУ. Зокрема, МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (пп. 38-1.1.4 ПКУ). 

МПЗ не визначається для: 

• земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні; 
• земель запасу; 
• невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду; 
• земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 
• земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів. 

Крім того, відповідно до пп. 69.15 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України: 

• за 2022 рік - у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб; 
• з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. 

Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї) визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи. 

Платники податків, які до дати набрання чинності Законом України щодо внесення змін до ПКУ та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно визначили та задекларували в податковій звітності МПЗ за 2022-2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на окупованих територіях мають право відкоригувати нараховані за 2022-2023 роки суми загального мінімального податкового зобов’язання шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій. 

Норми, визначені абз. сьомим і восьмим пункту 38-1.2 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2023 року. 

МПЗ для земельних ділянок не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи. 

Про це повідомили податківці ДПС у Рівненській області. 

Про те, як відкоригувати МПЗ-2022, задекларовані до 06.05.2023 р., про коефіцієнт індексації НГО земель для визначення МПЗ за 2023 рік та про деякі особливості нарахування МПЗ у фермерського господарства, читайте в Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc та на нашому Telegram-каналі.