Роз’яснення ВРУ щодо застосування РРО/ПРРО

З 01.01.2022 року майже всі суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції повинні застосовувати РРО/ПРРО. 

Ми слідкуємо за всім, що стосується питань застосування РРО/ПРРО, і прагнемо забезпечити наших читачів корисною інформацією. Тож Вашій увазі огляд узагальнюючої відповіді, щодо найбільш поширеніших та гострих питань, які турбують як спільноту бухгалтерів, так і ФОПів від комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.

Даний лист-роз’яснення не врегульовує всі питання, які виникають, але дає чітке тлумачення та розуміння деяких з них.

Отже, розглянемо, які питання висвітлив комітет ВРУ.

1. Для яких ФОП-єдинників застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року не є обов’язковим?

Нагадаємо, що 23.12.2021 р. зазнала змін Постанова №1336, якої визначено перелік суб'єктів господарювання, які можуть не застосовувати РРО/ПРРО, але зобов'язані використовувати КОРО та РК.

Так, зокрема, ФОП-єдинники, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села товарами (крім підакцизних товарів), можуть здійснювати її без застосування РРО/ПРРО (за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО). Докладніше про це - у нашому матеріалі.

2. Чи повинні ФОП-єдинники вести облік товарних запасів та підтверджувати походження товарів документами?

ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати облік та походження товарів документами.

Про тих, хто повинен вести облік товарних запасів та про особливості ведення такого обліку, читайте у наших матеріалах.

3. Чи повинні ФОП-єдинники вести облік доходів та витрат?

Законодавством визначено, що платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів.

ФОП не повинні підтверджувати документами (в т. ч. первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог ПКУ. Водночас, такі ФОП повинні підтверджувати факт включення або не включення певних доходів до загального складу доходу.

Документами, які підтверджують дохід ФОП, є документи, що підтверджують надходження коштів на поточний рахунок в банку або надходження готівкових коштів.

ФОП, які не застосовують РРО/ПРРО (наприклад ФОП-єдинники І групи), оприбутковують готівку шляхом ведення помісячного обліку доходів.

У разі застосування РРО доходи, вказані ФОП-єдинником, підтверджуються звітами РРО/ПРРО та виписками про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

У разі незастосування РРО/ПРРО згідно із постановою КМУ №1336 підтвердженням доходів будуть записи в книзі КОРО (здійснені на підставі розрахункових квитанцій) та виписки про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

Нагадаємо, що під час здійснення розрахунків облік товарних запасів повинні вести ФОП:

• на загальній системі оподаткування;
• єдинники, які є платниками ПДВ, зокрема, єдинники 3 групи, ставка ЄП 3%;
• єдинники, які не є платниками ПДВ, але продають технічно складні побутові товари, на які діє гарантійний ремонт, ліки та вироби медичного призначення, ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів та каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Всі інші підприємці не зобов’язані вести облік товарних запасів.

З 26.11.2021 р. облік товарних запасів ФОП потрібно вести за Формою ведення обліку товарних запасів, що затверджена наказом Мінфіну від 03.09.2021 р. № 496. Підприємець самостійно може обрати форму обліку - електронну або паперову.

Важливо! До 26 листопада підприємці, яким потрібно вести облік товарних запасів, могли його вести у будь-якій формі, адже жодних вимог не було.

З 26 листопада 2021 року з’явилася затверджена форма, а підприємці мають дотримуватися вимог її ведення. 

4. Продаж товарів з використанням мережі Інтернет. У якому випадку обов’язкове проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО, а в якому випадку ні?

РРО/ПРРО не застосовується у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок ФОП, крім карткового, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі IBAN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.

Докладніше про особливості застосування РРО/ПРРО у разі здійснення інтернет-торгівлі – тут.

5. Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою товарів через служби доставки?

У разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі IBAN фіскальний чек через РРО/ПРРО може не видаватись (в поштове відправлення вкладається документ на товар - товарний чек, накладна тощо).

У разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою (у розумінні Закону №265/95-ВР) з обов’язковою видачею фіскального чека, який може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (на електронну пошту, мобільний телефон тощо).

У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладний платіж) необхідність застосування РРО/ПРРО залежить від умов договору між продавцем та перевізником. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві. Продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна тощо).

У такому випадку розрахунки здійснюються в місці отримання товару між покупцем і перевізником, який повинен видати фіскальний чек на приймання готівки чи платіжної картки. В подальшому розрахунки за товар здійснюються між перевізником та продавцем згідно договору між продавцем та перевізником. Якщо перевізник перераховує кошти продавцю на поточний рахунок, РРО/ПРРО не застосовується, в іншому випадку продавець зобов’язаний видати фіскальний чек на товар покупцю шляхом надіслання на електронну пошту, мобільний телефон тощо.

6. Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товару з доставкою кур’єром продавця?

У разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі IBAN фіскальний чек через РРО/ПРРО може не видаватись, а в поштове відправлення вкладається документ на товар: товарний чек, накладна тощо.

У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.

7. Як проводити розрахункові операції у разі продажу товарів з частковою оплатою, у тому числі при оплаті з розстроченням платежу?

При продажу товарів з оплатою декількома платежами (передплата і післяоплата; часткова оплата з подальшим розстроченням платежу тощо) продавець повинен оформити і видати окремий фіскальний чек на кожну розрахункову операцію за умови прийняття готівки чи платіжних карток від покупця.

За умови оплати покупцем коштів на поточний рахунок продавця (за реквізитами у форматі IBAN) РРО/ПРРО може не застосовуватись.

У разі застосування різних способів оплати, наприклад, один платіж на поточний рахунок продавця за реквізитами у форматі IBAN, а інший – готівкою, обов’язковим є видача фіскального чека саме на розрахункову операцію (в цьому випадку – на приймання готівки).

Ось такі відповіді було надано комітетом ВРУ. Крім того, комітет просить Мінфін, НБУ, ДПСУ враховувати викладену позицію під час розгляду звернень платників податків.

Однак, питання щодо застосування РРО/ПРРО за умови передплати та післяплати все одно потребує більш чіткого та ширшого роз’яснення.

Так, комітет ВРУ висловив свою позицію стосовно продажу товарів за умови передплати та післяплати: такі оплати здійснюються декількома платежами, на які продавець оформлює та видає окремі фіскальні чеки на кожну розрахункову операцію.

Але виникає питання, як оформити ці чеки? Серед бухгалтерської спільноти  та в соціальних мережах піднімається це питання. І кожен тлумачить цю ситуацію так, як розуміє. Хтось вводить велику кількість найменуванням товарів в Довідник Номенклатури з позначкою «Передплата», хтось зазначає % від суми передплати до назви товару. Зрозуміло, що з передплатою зазвичай продаються більш вартісні товари або товари, які потребують перевірки цілісності, якості тощо. Операція з передплати та післяплати, у такій ситуації, задовольняє і продавця, і покупця.

Тобто, хотілось би отримати чітку і розширену відповідь на питання щодо оформлення розрахункових документів при здійсненні операцій з передплати або післяплати від ДПСУ або комітету ВРУ.

Більше новин читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.