вгору
02.06.2021
Нагадаємо нашим користувачам, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в т. ч. нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (їх часток). Ці норми визначені пп. 266.1.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нерезидентами вважаються іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні (пп. «а» і «б» пп. 14.1.122 ПКУ).
Представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності - установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження, визначені ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ.
Зазначимо, що згідно зі ст. 95 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) представництво є відокремленим підрозділом головної компанії - нерезидента і не є юридичною особою.
Про постійні представництва нерезидента читайте матеріал у Блозі бухгалтера.
Процедуру взяття на облік іноземних юросіб-нерезидентів визначено Порядком обліку платників податків і зборів, який затверджено наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588 (далі – Порядок № 1588).
Так, відповідно до розд. ІІ Порядку № 1588 залежно від обраного варіанту реєстрації на обліку в органах ДПС, як платник податків перебувають, зокрема:
При цьому, нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах (до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні) за місцезнаходженням нерухомого майна (абз. третій пп. 1 п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (пп. 266.3.3 ПКУ).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юрособою-платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (пп. 266.7.5 ПКУ).
Водночас, згідно зі ст. 334 глави 24 ЦКУ права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Отже, якщо у власності іноземної юрособи-нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:
Про це зазначили податківці ДПС у Дніпропетровській області.
Про нерезидента та їх відокремлені підрозділи, вимоги щодо реєстрації нерезидентів платниками податків та про відповідальність нерезидентів у разі порушення вимог реєстрації, читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.