Відсторонення працівника від роботи у разі простою підприємства

ГУ Держпраці у Дніпропетровській області надало роз’яснення щодо законності відсторонення від роботи працівників підприємства, які знаходяться у режимі простою під час карантину.

Простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Це визначено ст. 34 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Нагадаємо, що з 12 березня 2020 року на всій території України установлено карантин, відповідно до ст. 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”.

В той час же роботодавцю надано право змінювати режим роботи підприємства з урахуванням вимог пп. 2 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 17.03.2020 № 530-ІХ.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою, враховуючи спеціальність і кваліфікацію, на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця (абз. 2 ст. 34 КЗпП).

Відповідно до роз’яснень, наданих Мінсоцполітики України (листи від 23.10.2007 № 257/06/187-07, від 15.11.2013 № 1273/13/84-13) за обставин, що зумовлюють простій структурного підрозділу чи всього підприємства, складається акт про початок простою за участю представників адміністрації, профспілкового комітету та трудового колективу, на підставі якого керівник підприємства видає наказ про час простою та оплату простою.

Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил (ч. І ст. 142 КЗпП).

Правилами внутрішнього трудового розпорядку визначаються права і обов’язки працівників і адміністрації, час початку і закінчення роботи, зобов’язання адміністрації організувати облік явки на роботі і залишення роботи тощо.

Отже, питання необхідності присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою може бути вирішено у Правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Зазначимо, що згідно з вимогами ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника, в т. ч. на період оголошення карантину, встановленого Кабміном, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Під час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Про те, як оплачується простій під час карантину, як сплачується ЄСВ під час вимушеного простою на підприємстві та як організувати роботу та не порушити трудове законодавство під час карантину – роз’яснення від Держпраці читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.