вгору
22.05.2020
Нагадуємо нашим користувачам, що простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Це визначено ст. 34 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Оплата простою здійснюється відповідно до ст. 113 КЗпП. Час простою не з вини працівника, в т. ч. на період карантину, встановленого КМУ, оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Для нарахування відпускних застосовуються норми Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі – Порядок № 100). Пpи обчисленні cередньої зарплати за час відпустки з pозрахункового періоду виключається чaс, протягом якoго працівники згiдно з чинним зaконодавством або з iнших поважних пpичин не працювали i за ними нe зберігався заробіток aбо зберігався частково (абз.6 п. 2 Пoрядку № 100).
Це підтверджує Мінсоцполітики у листі від 20.12.2007 р. № 929/13/84-07.
Оскільки простій не з вини працівника є частково оплачуваним (не нижче 2/3 тарифної ставки), він підлягає виключенню з розрахункового періоду. Тобто, не враховується ані оплата простою, ані дні простою.
Отже, якщо оплата простою здійснена, наприклад, виходячи з середнього заробітку, то дні простою та його оплата включаються до розрахунку відпускних.
Про це повідомили фахівці ГУ Держпраці у Кіровоградській області.
Читайте у Блозі бухгалтера, Інформері M.E.Doc та на нашому Telegram-каналі.
- Простій на підприємстві під час карантину: як оплатити?
- Вимушений простій на підприємстві під час карантину: що з ЄСВ?