Відпустка під час воєнного стану

Одним з основних законодавчих актів, який регламентує надання відпустки, є Закон України “Про відпустки” від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі - Закон про відпустки). Однак, у цей нелегкий для нашої країни час, з 24.03.2022 р. діють норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі - Закон № 2136), який діятиме винятково протягом воєнного стану. Докладніше про Закон № 2136 - тут.

Нагадаємо, що дію воєнного стану продовжено до 25.04.2022 року, Указом Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 р. № 133/2022. 

Відповідно до ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні.

Крім того, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. першою ст. 26 Закону про відпустки.

Про це повідомили в ГУ Держпраці в Одеській області.

Зазначимо, будь-яка відпустка не може надаватися примусово, особливо це стосується відпустки без збереження заробітної плати. Однак, якщо працівник виявить бажання скористатися такою відпусткою, роботодавець може її надати. 

Законодавством про працю не передбачено надання відпусток без збереження заробітної плати з ініціативи роботодавця.

Оформлення відпусток без збереження заробітної плати, передбачених ст. 25, 26 Закону про відпустки, є правом, а не обов’язком працівника.

При цьому надання відпусток, передбачених ст. 25 Закону про відпустки, здійснюється роботодавцем в обов’язковому порядку за ініціативою працівника, а надання відпусток, передбачених ст. 26 вищезгаданого закону, здійснюється за згодою сторін.

Наприклад, на час карантину, який діє до 31 травня 2022 р. включно, може бути надана відпустка без збереження заробітної плати («карантинна» відпустка), адже термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін не обмежується 15 календарними днями.

Про трудові відносини в умовах бойових дій та чи можна скорочувати штат під час воєнного стану, а також про нарахування середнього заробітку мобілізованим працівникам у модулі M.E.Doc Зарплата, читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.