ПФУ затримує виплату лікарняних та декретних: коли роботодавець має сплатити ЄСВ?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізособи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами. Це визначено абз. сьомим та десятим п. 1 ч. першої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464).

Пунктом 1 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449 (далі – Інструкція № 449), передбачено, що нарахування ЄСВ платниками здійснюється відповідно до ст. 7 Закону № 2464, порядок обчислення і сплати – відповідно до ст. 9 Закону № 2464.

Згідно з ч. п’ятою ст. 7 Закону № 2464 ЄСВ нараховується на суми, зазначені в ч. ч. першій і другій ст. 7 Закону № 2464, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Обчислення ЄСВ платниками, зокрема, підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується ЄСВ (ч. друга ст. 9 Закону № 2464).

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. п. 4, 5 та 5-1 ч. першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абз. перший ч. восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Якщо останній день строків сплати ЄСВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄСВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 6 розд. IV Інструкції № 449).

Отже, роботодавець зобов’язаний сплатити ЄСВ з нарахованої за відповідний календарний місяць суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування.

Про це інформує ГУ ДПС у Черкаській області.

Про те, що з 01.01.2023 року працівники отримують допомогу по лікарняним лише за одним місцем роботи, читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc та на нашому Telegram-каналі.